Один з корпусів місцевої лікарні є сильно перебудованим комуністами палацом Кароля Косельського, що отримав Віньківці як посаг дружини Марії Скібнєвської — доньки багатія з Нового Поріччя. Палац, побудований близько 1863 року в «італійському стилі» невідомим архітектором, оточував чудовий парк, який, проте, не закривав прекрасного краєвиду на долину річки Колюс. Поруч із панським двором стояла пізніша офіцина (XVIII), яка, певно, належала Гумецьким; на територію провадила вишукана брама з кордеґардією. Останніми власниками маєтку були троє синів Марії та Кароля: Мєчислав, Броніслав і Кароль. Вони володіли Віньківцями до 1921 року. Споруда стоїть на узгір’ї: з одного боку має два, а з іншого три поверхи. В 70-ті роки, коли тут відкрили лікарню, було цілковито знищено інтер’єри пам’ятки, а також демонтовано чудову вежу та під’їзд з колонами. Парк і його будівлі також не збереглись.

Історія краєзнавчої кімнати розпочалася у 2016 році з невеликого кабінету, де було зібрано лише кілька перших експонатів. З роками колекція настільки збільшилася, що приміщення стало затісним. Тому у 2023 році краєзнавчу кімнату було перенесено до більшого залу, де вона знаходиться й сьогодні. Наразі тут зберігається понад 300 експонатів.Серед експозицій представлені старовинні вишивки, глиняний посуд, дерев’яні меблі, предмети домашнього вжитку, доріжки, скатертини, картини, килими та багато інших речей, які розповідають про життя української родини минулих поколінь.Особливу увагу привертає унікальна весільна сорочка, вишита у 1890 році. Ця сорочка є справжньою родинною реліквією та одним із найцінніших експонатів колекції. Окрасою краєзнавчої кімнати також є велика збірка глиняних глечиків. Сьогодні колекція налічує 88 глечиків різних форм і розмірів.

Серед мальовничих краєвидів Поділля, на лівому березі річки Ушиця в селі Великий Олександрів, височіє одна з найзагадковіших пам'яток краю - Марусин камінь. Це урочище приваблює не лише своєю природною красою, а й легендами, які місцеві жителі бережуть та передають із покоління в покоління.З верхівки Марусиного каменя відкривається неймовірна панорама на урочище Гамарня та звивисту долину річки Ушиця. Та найбільше Марусин камінь відомий своїми легендами. Одна з них розповідає про вродливу дівчину Марусю, яка під час татарських набігів не захотіла коритися загарбникам. Рятуючись від яничарів, вона сховалася у печерах неподалік скелі. Саме на честь цієї сміливої дівчини, за переказами, і було названо урочище.Проте серед місцевих жителів живе й інша легенда, яка особливо полюбилася нашому краю. Вона розповідає про Марусю як про сильну, відважну жінку-отаманшу. Очолюючи ватагу сміливців, вона боролася з несправедливістю: нападала на заможних панів і роздавала здобуте бідним людям. У народній пам'яті Маруся постає символом волелюбності, справедливості та незламного характеру.Сьогодні Марусин камінь залишається місцем, де реальна історія переплітається з легендами. Кожен, хто підіймається на його вершину, відкриває для себе не лише дивовижні подільські краєвиди, а й частинку душі Віньковеччини.