У Маліївцях найцікавіше — це резиденція Орловських і водоспад. Фундатором резиденції, однієї з найромантичніших на Поділлі, яка вже на початку ХІХ ст. викликала подив і захоплені віршовані присвяти, був Ян Онуфрій Орловський. Вже починаючи з Яна Онуфрія, Орловські до 1917 року збирали у Маліївцях численні цінності. Родина мала чималу колекцію картин польських художників, перевезену сюди з ярмолинецького палацу, спаленого 1905 року. Серед імен митців — Юзеф Брандт, Тадеуш Гайдукевич, Ян Матейко, Юліуш Коссак, Генрік Семирадський. Були у палаці і родинні портрети, а також зображення короля Станіслава Августа пензля Яна Лампі старшого, а також картина «Свята родина», яку приписували Рафаелю. Після смерті спорідненого з Орловськими біскупа Ігнатія Красицького у Маліївці перевезли його велику бібліотеку на 8 тисяч томів, в якій також було чимало листів Пап до польських королів. Оскільки спеціального приміщення для неї не знайшли, всі фоліанти знаходились мало не у всіх залах, а деякі так і залишилися лежати у скринях. Від Красицького Орловським перейшла і багата нумізматична колекція з давньогрецькими та римськими монетами. У часи короткого перебування у Маліївцях денікінців, останній власник маєтку Ксаверій Францішек Орловський перевіз більшу частину картин, монет та іншого рухомого майна до Одеси, звідки кораблем переправив до Марселя. Зараз ці скарби знаходяться частково у Франції та Аргентині у нащадків графа.
- Малієвецький обласний історико-культурний музей, вул. Мічуріна, 1а Геолокація
Поруч з одним зі ставків шелестить унікальний водоспад. Це велика скеля, яка збоку нагадує профіль обличчя людини. За рот та очі слугують дві штучні печери, розташовані одна над одною. У верхній — невелика каплиця, де раніше була келія ченців василіан. А по «носі» водоспаду тече кришталево чиста вода. Вона бере свій початок від джерела над скелею, поруч з яким є невеликий ставок із бірюзовою та завжди холодною водою. Над джерелом — статуя святого Онуфрія. Тут до комуністів знаходився монастир. Для туристів це місце є надзвичайно привабливим і складає конкуренцію палацу Орловських.
У палаці збереглися деякі приміщення. Найкращою є колишня Бальна зала з балконом для оркестру. Її стіни і стеля оздоблені ліпниною із зображеннями музичних інструментів і рослинних орнаментів. Сусідній будуар пані прикрашений стіною рожевого мармуру; ще в одному невеликому кабінеті вціліли темно-зелені колони. В цілому внутрішнє анфіладне планування збереглось. Палац з парадного боку має два поверхи, а оскільки він стоїть на узгір’ї, то зі сторони парку їх три. Дуже цікавою деталлю екстер’єру є постаті атлантів, що тримають на плечах балкон Бальної зали. Донедавна у палаці був дитячий санаторій, але його зачинили, натомість в палаці з’явився музей.
c. Маліївці, Малієвецький обласний історико-культурний музей (вул. Мічуріна, 1А; +380937058423) по вихідних; або у пані Лариси (тел. +380977760906) за попереднім замовленням.
- 5 картоплин;
- 0,25 капустини;
- 1 склянка білої квасолі;
- 1 велика морквина;
- 1 велика цибулина;
- 0,5 кг свинячих реберець;
- 1 бурячок, неодмінно рябий (біло-рожевий);
- 0,5 літра сметани;
- чорнослив;
- сушені яблука й груші;
- сіль;
- чорний мелений перець.
У казанку або каструлі доводимо воду до кипіння. В окріп одночасно засипаємо квасольку, кришені картопельку й капусту, накраяний соломкою рябенький бурячок, реберця і сушенину (чорнослив, яблука й грушки). Усе це багатство залишаємо кипіти на повільному вогні – хвилин на 40. Приблизно через півгодини додаємо половину обсягу сметанки. Залишаємо ще на 10 хвилин.
Тим часом готуємо заправку. Натерту моркву й дрібно накраяну цибулю присмажуємо/притушуємо на повільному вогні разом із рештою сметанки. Додаємо сіль і перець за смаком. Висипаємо в казанок (чи каструлю). Далі накриваємо кришкою і даємо нашому борщу умліти.
Подаємо гарячим.
у пані Лариси (тел. +380977760906) за попереднім замовленням.
Нáчинка – страва не на щодень. Зазвичай її подавали до великоднього столу, поряд із паскою, крашанками або писанками. Її приготування потребує вміння, часу і натхнення.
- 4 склянки борошна;
- вода – скільки вбере;
- сода;
- олія;
- курка;
- 5-6 яєць;
- перець;
- сіль.
Спочатку на пательні печемо на олії пляцок. Тісто готуємо як на вареники, але додаємо в нього дрібку соди. Пляцок має бути завтовшки 3-4 см. Готовий пляцок ріжемо на кубики приблизно по 1,5 см. Кубики сушимо на сухарі. Відварюємо курку, додаємо трохи м’якоті свинини («фартух»), готуємо міцний бульйон. М’ясо оббираємо з кісток, нарізаємо кубиками по 3-4 см завбільшки, ретельно перемішуємо з сухарями. Вбиваємо у суміш сирі яйця, додаємо сіль, мелений чорний перчик. Усе це багатство заливаємо бульйоном (суміш має повністю увібрати рідину).
Знову все ретельно перемішуємо. Ставимо у п’єц. Запікаємо близько 40 хвилин. Подаємо на стіл гарячим.