Подібно до інших населених пунктів південного заходу Поділля, Дунаївці вперше згадуються наприкінці XV століття, коли тут були литовці. Попри те, що у комуністичні часи було втрачено чимало цікавих пам’яток архітектури, у Дунаївцях збереглось два старих маєтки. Менш відомий на сьогодні є лікарнею. Він походить з XIX ст. і міг належати Скібневським у яких Завойко придбав Дунаївці. Всередині вцілів дерев’яний тамбур головного входу та сходи. В старій частини міста є колишній капуцинський монастир. Нині тут православна церква. За ординською традицією, кляштор був скромним. Є також у Дунаївцях краєзнавчий музей і музей природи, а також колишня лютеранська кірха, зведена в XIX ст. Вона розташована поруч центрального парку і палацу Красінських.
- вул. Героїв Майдану (МТС), 11А Геолокація
- вул. Шевченка, 114А Геолокація
- вул. Героїв Майдану (МТС), 19 Геолокація
- вул. Шевченка, 73 Геолокація
- вул. Шевченка, 120 Геолокація
- вул. Шевченка, 88 Геолокація
- вул. Київська, 26 Геолокація
- вул. Шевченка, 71 Геолокація
- вул. Шевченка, 10 Геолокація
- вул. Шевченка, 116 Геолокація
- вул. Красінських, 12 Геолокація
- вул. Хлібопекарська, 2Б Геолокація
У другій половині XVIII ст. син Станіслава, Петро Потоцький, який успадкував Дунаївці, вирішує їх продати. Так маєток стає власністю Красінських. Орієнтовно у 1782 році в Дунаївцях поселяються Ян та Антоніна Красінські, які започаткували перебування своїх нащадків у цьому містечку. У палаці Красінських зараз знаходиться будинок культури. Головний фасад з портиком, опертим на дві колони, зберігся без змін, всередині ж від старих часів вціліли лише сходи. Ймовірно, палац на початку ХІХ століття звів син Яна Красінського — Вінцент. За численні битви, проведені у складі наполеонівських військ, він у 1813 році отримав звання бригадного генерала. Саме він був батьком одного з трьох найвидатніших польських поетів доби романтизму — Зигмунта Красінського. Безперечно, цей прозаїк неодноразово бував у родинному палаці у Дунаївцях, де проводив своє дитинство.
Перший мурований римо-католицький храм у місті з’явився на початку XVII століття коштом Конєцпольських. Через сто років він був відремонтований і оновлений завдяки пожертвуванням Антоніни Красінської, яка також прикрасила його величними іконами пензля відомих італійських художників. У вже неіснуючому барочному парафіяльному костелі св. Михаїла Архангела міста Дунаївці зберігалися надгробки Чацьких та Красінських, виконані в стилістиці Канови. Вони були виготовлені з білого мармуру італійцем Карло Альбаччіні у першій половині ХІХ століття. У радянські часи костел зруйнували. Нинішній католицький храм з тієї ж назви знаходиться на території старого німецького цвинтаря. Його почали будувати ще у 1989 році стараннями ксьондза Йосипа Чопа, коли утиски на релігію послабили. Завершили спорудження нового храму вже у 1994 році.
м. Дунаївці, кафе “Снайпер” (вул. Шевченка, 115)
- 250 г картопля
- 100 г м'ясо
- 30 г квасоля
- 30 г перець
- 30 г цибуля
- 30 г морква
- 50 г сметана
- 5 г зелень
- часник за смаком
Обсмажуємо м’ясо на грилі, тушкуємо овочі. Окремо маринуємо картопля з сіллю перцем та лавровим листом. Інгредієнти складаються шарами. Перший шар - картопля, далі квасоля, далі шар овочів, зверху м’ясо. Заливаємо підливою на сметані (сметана, спеції та 10 гр вершкового масла) і ставимо в духовку приблизно на годину. Страва подається в горщику.
с. Січинці, Тетяна Рапацька (тел. +380974182441)
Тісто:
- 700 гр гречаного борошно
- 300 гр пшеничної муки
- 10 гр олія
- 1,5 літри води
- сіль за смаком
- цукор за смаком
- сметана
- цибуля
- сало для шкварок
Начинка:
- бринза
- сир
- яйця
- картопля
- капуста
- гриби
Для приготування лежнів спочатку потрібно заварити лемішку з води, гречаної та пшеничної муки. Додати трошки солі, цукру та олії.
Варіанти начинки: в сир або бринзу додати яйце і сіль; АБО картопля, капуста та гриби.
Обсмажити лежні на розігрітій з олією сковорідці до утворення скоринки. На стіл подається зі сметаною та підсмаженою цибулею зі шкварками. Можна готувати пісними