Гнівань і Селище майже зливаються, але в межах сучасної Гнівані люди почали селитись у 1870-ті роки, коли сюди проклали залізницю. У місті знаходяться руїни цукрово-рафінадного заводу, одна з них обкладена радянською різнокольоровою плиткою, друга втратила первісне облицювання та знаходиться у значно гіршому стані, але обидві будівлі надзвичайно цікаво виглядають. У Гнівані річка Рів, що протікає через Бар, впадає до Південного Бугу. При злитті річок утворюється мальовничий острів, який видно з мосту через Рів. Власне, за цим мостом починається село Могилівка. Неподалік цього села знаходиться старий затоплений кар’єр з облаштованим пляжем. Поруч у лісі також є джерело.
- ЗДО № 2, вул. Ярошинського, 23 Геолокація
- ДПРЧ, вул. Соборна, 89 Геолокація
- м. Гнівань, вул. Соборна, 64 Геолокація
- вул. Промислова, 1 Геолокація
- вул. Промислова, 15 Геолокація
- м. Гнівань, вул. І. Франка, 36 Геолокація
- Підвальне приміщення КЗ ЦПО «Простір», вул. Подільська, 1 Геолокація
- Підвальне приміщення музичної школи, вул. Соборна, 77 Геолокація
- Підвальне приміщення школи, с. Могилівка, площа Перемоги, 1А
- Підвальне приміщення ЗДО № 3, с. Селище, вул. Зарічна, 2 Геолокація
- Підвальне приміщення ДНЗ, с. Селище, вул. Дмитрівська, 104А Геолокація
У 1903–1906 роках у Гнівані було споруджено неоготичний храм за проектом Фелікса Ольшанського зусиллями ксьондзів Франциска Шимкуса та Яна Барановського, фундаторки Кароліни Ярошинської та місцевих парафіян. 14 вересня 1906 року костел освятили під титулом святого Йосифа Обручника. Зі встановленням радянської влади у 1935 році храм було закрито. Конфісковано усі літургійні предмети, знято дзвони, які носили назву Зигмунд i Кароліна та хрест. У 1958 році у приміщенні розмістили Гніванський підшипниковий завод, провівши реконструкцію та поділивши його на чотири поверхи. У 1992 році під керівництвом отця Яцека Пиля було розпочато ремонт і відновлення костелу. Йому повернули первинну форму. На вежі встановлено аналог оригінального годинника з курантами. 16 березня 2019 року єпископ Леон Дубравський проголосив Храм діючим санктуарієм.
Зведена у 1909 році у неовізантійському стилі. Під час будівництва використано близько двох десятків видів цегляної кладки. У радянські часи церква була діючою, тож сюди приїздили люди з усієї області відправляти свої релігійні потреби. В мережі можна зустріти невірну інформацію, що ця церква походить з 1722 року. Позаяк Демидівка відома з XVI століття, то й церкви тут впродовж віків змінювали одна одну. Певно йшлось про попередній, дерев’яний храм, замінений цегляним у 1909 році. Таку саме церкву на Вінниччині можна побачити у селі Черепашинці під Погребищем. Ймовірно обидва храми будувались тими самими майстрами та за однаковим архітектурним проектом.
с. Ворошилівка, ресторан “Парцелі” (вул. Центральна, навпроти сільського клубу за попереднім замовленням, тел. +380961851594, +380963729796.)
- 1 шлунок молодого теляти
- 3 цибулини (400-500 г)
- 100 г вершкового масла
Варити промитий і очищений шлунок протягом години.
Охолоджений шлунок нарізати соломкою і варити ще протягом 40 хв. в підсоленій воді, з додаванням спецій: лавровий лист, зерна коріандру, перцю, духмяного перцю, зелені петрушки та кропу. Відкинути на друшляк, відцідити відвар.
На розпечену сковорідку викладаємо рубчики, вершкове масло, олію. Через 5-10 хв додаємо цибулю, порізану півкільцями і залишаємо томитися на пів години. В кінці додаємо лавровий лист, сіль, перець.
с. Ворошилівка, ресторан “Парцелі” (вул. Центральна, навпроти сільського клубу за попереднім замовленням, тел. +380961851594, +380963729796.)
На 1 порцію:
- 3-4 картоплі
- 1 цибуля
- 1 яйце
- 2 ложки борошна
- 2 ложки сметани
Можна робити з різною начинкою (м’ясо, гриби).
Натираємо картоплю, додаємо натерту на дрібній терці цибулю, яйце, борошно та сметану. Солимо, перчимо за смаком. Обсмажуємо на сковорідці з обох сторін. Смакують гарячими зі сметанкою.