Браїлів значно менший за Гнівань. Першою датою, коли місто було згадано, є 1594 рік. Розквіт Браїлова припав на XVIII ст., коли Потоцькі заснували та побудували тут монастир отців тринітаріїв. Він став домінантою містечка завдяки високій вежі-дзвіниці. Після антиросійського Листопадового повстання 1831 року сюди перенесли православний жіночий монастир. Головною святинею монастиря є копія ікони Матері Божої Браїлівської, оригінал якої до нашого часу не зберігся. Поруч із монастирем, на території недіючої швейної фабрики, є дві синагоги, які, щоправда, можна побачити лише з-за паркану. Навпроти фабрики — римо-католицький санктуарій Ісуса Назарянського. Окрім того в Браїлові є колишній палац родини фон Мекк, в якому жив і творив Петро Чайковський, а потім Клод Дебюссі, в одній з частин будівлі відкрито музей ім. П. І. Чайковського. Навколо палацу є парк із каналом, через який перекинуто декоративний місток.
- вул. Чайковського, 13 Геолокація
- вул. Гагаріна, 4 Геолокація
Римо-католицький храм Святої Трійці був зведений громадою міста після того, як у католиків забрали кляштор тринітаріїв. Його побудували на старому замчищі зусиллями ксьондза Северина Шидловського у 1879 році та перенесли сюди чудотворну скульптуру Ісуса Назарянського, привезену до Браїлова тринітаріями з Мадрида. На жаль, вона загинула від рук більшовиків. Костел, як і монастир, закривали двічі. У радянські часи тут містились клуб та горілчаний цех заводу. Від початку 1990-х храм віддали вірянам. Зараз в ньому є точна копія скульптури Ісуса Назарянського.
У 1867 році землю у Браїлові придбав російський будівничий залізниць німецького походження — Карл фон Мекк. Тоді ж він почав зводити палац. Прославився він завдяки тому, що сюди від 1879 року регулярно приїжджав жити та творити Петро Чайковський, яким опікувалась удова Карла фон Мекк — Надія Філаретівна. Вона виплачувала йому щомісячну стипендію, яка дозволяла жити незалежно. У Браїлові композитор створив першу оркестрову сюїту «Орлеанська діва» та інші твори. У 1881 році тут працював домашнім піаністом Клод Дебюссі, який безумовно надихнувся Чайковським. Зараз у більшій частині палацу розташовується навчальний заклад, але у кутовій вежі – музей Чайковського.
- 4 кг борошна
- 20 яєць
- 1 кг цукру
- 400 г масла
- 8 г чистого ваніліну
- 600 мл молока
- 200 г дріжджів
- 200 г олії
- 1 ст. ложка солі
Беремо яйця, відокремлюємо жовтки від білків, збиваємо окремо в міксері. Кип’ятимо молоко, додаємо в нього масло, цукор з ваніллю, олію. Розводимо дріжджі теплим молоком, додаємо трішки цукру та борошна, чекаємо, поки вони підійдуть. Виливаємо все в розчину. Вимішуємо тісто від 30 хв до 1 години. Залишаємо на 3-4 години підійти. Розкладаємо тісто у форми, залишаємо стояти на 2 години. Викладаємо по краях булочки. Залишаємо на 1-1,5 години. Запалюємо піч на годину. Поки піч нагрівається, викладаємо на коровай квіточки та мастимо яйцем. Ставимо у піч. Випікаємо 1,5 години.
- 600 г свинини (ребра)
- 1 склянка квасолі
- 300 г картоплі
- 200 г цибулі
- 200 г моркви
- 200 г квашених огірків
- 250 г cвіжої капусти
- 80 мл олії
- 50 г сала
- 20 г кореня пастернаку
- 20 г кореня селери
Замочити і потім відварити квасолю з цибулиною, морквиною, селерою і пастернаком. В кінці цибулю і коренеплоди викинути, відвар трошки підсолити.
Квашені огірки порізати на кубики, проварити.
Окремо зварити свіжу посічену капусту. Сало порізати кубиком, додати олію, обсмажити до скоринки, додати цибулю кубиком та натерту моркву, обсмажити, викласти до капусти, картоплю крупним кубиком, додати сіль, перець,
перемішати інгредієнти і в піч на 1,5-2 години.
Подавати у великій мисці.