У Вінницькій та Хмельницькій області завдяки гранту від Європейського Союзу Ради Європи та Європейської Комісії, втілили проєкт «Шлях має тривати». В рамках нього вдалося дослідити і популяризувати культурно-паломницький маршрут Camino Podolico завдяки гастрономічній складовій. У результаті випущено гастрономічний каталог Шляху і серію відеорепортажів, а громади маршруту вперше доєдналися до Днів європейської спадщини.

Подільський шлях Святого Якова (Camino Podolico) – культурно-пізнавальний та паломницький маршрут з Вінниці до Кам’янця-Подільського – створили у 2021 році з перспективою долучення до Європейської федерації Шляху святого Якова. Його драйверами є громади Вінниці, Бару, Кам’янця-Подільського і ще 8 громад Вінницької та Хмельницької областей. 

Цей маршрут запустили попри виклики пандемії, однак вже у 2022-му, через військову агресію російської федерації, його довелося поставити на паузу – передусім з міркувань безпеки. Попри це кількадесят мандрівників подолали Camino Podolico навіть під час воєнного стану. А ініціатори створення маршруту – місцеві адміністрації, активісти, представники різних закладів – продовжують розглядати його як потужний фактор об’єднання громад заради збереження і популяризації історії, культури, туризму й рекреації на своїй території, та проявляють велике зацікавлення в розвитку маршруту. 

Саме для того, щоб зберегти потенціал і дати можливість громадам розвиватися, команда департаменту маркетингу міста та туризму Вінницької міської ради активно продовжує роботу над проєктом. Так, вже у червні цього року Вінницю як координатора туристичного маршруту Camino Podolico одноголосно прийняли до Європейської федерації Шляху святого Якова, що відкрило нові можливості для міжнародної співпраці. Також влітку у Вінниці освятили скульптуру святого Якова – символічну відправну точку Подільського шляху. А завдяки грантовій підтримці Європейського Союзу та Ради Європи вдалося втілити проєкт «Шлях має тривати» – експедиції з дослідження і документування локальної нематеріальної спадщини: гастрономії, місцевих легенд та звичаїв, історії окремих споруд і їх господарів вздовж усього Подільського шляху святого Якова. 

Завдяки ряду активностей громади отримали стимул розвиватися, працювати з туристами, розбудовувати базову інфраструктуру, а головне – берегти і розвивати місцеву спадщину. 

Смак Подільського шляху

Результатом кількамісячної роботи команди проєкту, разом з дослідниками та експертами, став випуск гастрономічного каталогу і відеосюжетів про гастрономічну спадщину 11 громад Camino Podolico, а також публікації і популяризація маршруту в національних медіа. 

До гастрокаталогу увійшло 22 рецепти автентичних страв Поділля українською та англійською мовами. Завдяки переліку місць на шляху Camino Podolico, де ці страви можна скуштувати, мандрівники зможуть відчути Поділля на смак і таким чином глибше зануритися в культуру регіону. Серед страв – борщ на вишні та фаршировані курячі шийки у Вінниці, рубчики зі шлунку молодого теляти у Ворошилівці (поблизу Гнівані), рагу з кислими огірками в Браїлові, вареники з вишнею в киселі та фарширована щука у Жмеринці, голубці на свинячому ребрі часів королеви Бони та молочний кисіль в Бару, білий борщ у Маліївцях та багато інших цікавих страв локальної подільської кухні. 

Жива спадщина

Паралельно із цим у громадах Вінницької та Хмельницької областей, що розташовані на туристичному маршруті, провели воркшопи для започаткування там Днів європейської спадщини. У результаті до ДЄС долучилося 6 нових громад на шляху Camino Podolico.

Наприклад, у селі Щітки Вінницької громади влаштували майстер-класи, присвячені рогозоплетінню, традиції якого є в переліку нематеріальної культурної спадщини України. У Кам'янці-Подільському відтворили давній місцевий танець «Варварка», а також влаштували гастрономічний ярмарок з приготуванням традиційних страв подільської кухні. У Віньківцях організували екскурсії для дітей, на яких їм розповіли про історичне минуле краю, допомогли дослідити типові рослини місцевості та створити ботанічні ілюстрації. У Дунаївцях до ДЄС залучили місцевих майстрів народних ремесел і провели низку подій з екскурсіями і майстер-класами: з писанкарства, витинанки та виготовлення картин з пір’я, з сушіння слив на сушні, з різьблення по дереву, традиційного гончарства тощо. У Зінькові вирішили дослідити особливості елементів нематеріальної культурної спадщини: кераміки, декоративного розпису, писанки і феномену зіньківської сорочки з подальшим виготовленням друкованої продукції, яка може стати сувеніром-візитівкою села. А у місті Бар відвідувачів місцевої книгозбірні залучили до створення серії пазлів з фотографіями історичних пам'яток краю – «Сім чудес Барщини». 

Всі ці заходи дозволили представити культурне життя і спадщину громад Вінниччини та Хмельниччини, які перебувають у тилу, як потужний ресурс до збереження ідентичності й використання її в цілях суспільного діалогу, економічного зростання та пропагування цінностей об’єднаної Європи, що особливо актуально в контексті цьогорічної теми ДЄС «Жива спадщина». Така активність і включеність громад вкотре підтверджує, що українці в нинішніх умовах продовжують боротися і за збереження своєї історії та культурної ідентичності.

Також завдяки експедиціям у рамках проєкту «Шлях має тривати» було опрацьовано проблемні питання та шляхи їх вирішення. А в переважній більшості громад поновлено комунікацію та визначено нових координаторів шляху Camino Podolico. Самі ж громади висловили намір відновити функціонування культурного пішохідного маршруту в наступному сезоні, а до того, попри виклики сьогодення, – поглиблювати знання своїх мешканців (зокрема, переміщених осіб, які знайшли в них прихисток) та жителів інших регіонів про історію й місцеві традиції.