Як юні мандрівники з Черкащини підкорювали шлях Camino Podolico

Кожна далека мандрівка – це цілий світ емоцій і відкриттів, незабутніх вражень і щирих захоплень. Проте подолати довгі маршрути, повні несподіванок, можуть лише справжні сміливці. Саме такими стали 15 дітей з Черкащини (віком 12-14 років), які вирушили на зустріч пригодам, пройшли 131 кілометр Подільського шляху Святого Якова і отримали 3-й дорослий розряд зі спортивного туризму.

Юні мандрівники є учасниками гуртка спортивного туризму в Центрі дитячої і юнацької творчості, який очолює Дмитро Сивак – турист, альпініст і спелеолог родом з Херсонщини. До повномасштабної війни він мав два мотузкові парки, великий скеледром і організовував літні дитячі табори на Херсонщині. Нині ж продовжує свою справу у місті Шпола, куди переїхав разом із сім’єю. Там Дмитро заснував мотузковий парк і очолив гурток спортивного туризму. Відтоді скелелазіння, кількаденні походи і мандрівки стали звичним явищем для місцевих дітлахів. Та восьмиденний похід Подільським шляхом святого Якова з ночівлею у наметах став для них справжнім випробуванням і великою пригодою. 

.

«Переїхавши на Черкащину трохи більше двох років тому, ми взялися тренувати місцевих дітей. Мотузкова техніка, скелелазіння, літні табори, печери, кількаденні походи – все це у дітей було за два роки. Тож можна було починати думати про початкову інструкторську підготовку – проходження маршруту 1-ї категорії складності (це 130 кілометрів за не менше ніж 6 ходових днів), – розповів Дмитро Сивак. – Спочатку думали про Карпати, але нестабільна погода, складніша логістика, важчі рюкзаки (в групі 70% – це дівчата)... – був ризик або не дійти, або зіпсувати настрій категорично. Тому почали шукати альтернативу, і я пригадав, що знайома писала про шлях Camino Podolico. Так знайшли контакти Світлани Гордійчук (гідеси пішого туризму й амбасадорки цього шляху. – Ред.), і завдяки її порадам і консультаціям організували цей похід». 

.

Когорта мандрівників обрала для себе першу частину українського Camino – з Вінниці до Бару. Ця подорож тривала вісім днів (з 17 по 24 серпня) і залишила по собі безліч незабутніх вражень та емоцій. А успішне проходження маршруту принесло учасникам третій дорослий розряд зі спортивного туризму і перспективу керувати походами нижчих категорій після досягнення повноліття.

.

«Найголовніше – те, що похід змінив нас зсередини, наповнивши відчуттям сили й командної єдності. Загалом було непросто, особливо у перші три дні: адаптація, акліматизація, великі рюкзаки, адже все потрібно було нести на собі – їжу, спорядження, особисті речі… Та й, враховуючи, що для всіх дітей цей досвід був першим, до фізичного навантаження додавалося ще й моральне. Але загальна підтримка один одного робить дива! Звичайно, були потерті ноги, згоріла шия, але це не могло спинити дітей. Надзвичайні місця, доброзичливі люди, костьоли, річки, лебеді, комарі, намети, багаття, сироварня і трохи дощу – все це зробило спортивний похід по-справжньому захопливою подорожжю», – поділився Дмитро Сивак.

.

Загалом участь у туристичному поході взяло 15 дітей у супроводі чотирьох дорослих. А наймолодшою учасницею стала шестирічна Даринка, яка з цікавістю долучається до всіх активностей: від поїздок на змагання до туристичних походів.

Фото надані Дмитром Сиваком